Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?
Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й … вас.
Правило 3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущі для неї самої.
Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.
Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.
