Як зупинити кровотечу

Кровотечі.
Найбільш часта причина кровотеч є порізи кістей рук склом. Можуть траплятися і важчі поранення.
Залежно від того, які кровоносні судини пошкоджені при пораненні, розрізняють такі кровотечі:
– капілярну
– венозну
– артеріальну.
При капілярній і венозній кровотечах кров темна, витікає краплями або суцільним струменем. Спосіб зупинки капілярної та венозної кровотеч є накладення на рану давлячої пов’язки. При артеріальнії кровотечі кров має яскраво-червоний колір, витікає пульсуючим струменем. Зупинку артеріальної кровотечі роблять шляхом накладення джгута або повного згинання кінцівки в суглобі і фіксації її а такому положенні за допомогою ременя або бинта.

При наданні першої допомоги необхідно дотримуватися наступних правил:
– промивати рану можна тільки у разі попадання в неї їдких або отруйних речовин, у випадку якщо в рану потрапив пісок, іржа і тому подібне промивати її потрібно водою або розчинами лікарських засобів;
– не можна змащувати рану мазями або засипати порошком – це перешкоджає її загоєнню;
– при забрудненні рани слід обережно видалити бруд зі шкіри навколо рани по напряму від країв рани назовні;
– очищену ділянку перед накладенням пов’язки змащують настойкою йоду (не можна допускати попадання йоду всередину рани);
– не можна торкатися рани руками, навіть якщо вони чисто вимиті;
– не можна видаляти з рани згустки крові, так як це може викликати сильну кровотечу;
– видаляти з рани дрібні осколки скла може тільки лікар;
– після надання першої допомоги, коли кровотеча зупинена, якщо втрата крові виявилася значною потерпілого слід терміново направити до лікаря.

Накладення давлячої пов’язки.
Безпосередньо на рану, що кровоточить, накладають стерильний бинт, марлю або чисту тканину. Якщо використовують нестерильний перев’язувальний матеріал, то на тканину рекомендується накапати трохи настоянки йоду, щоб вийшла пляма розміром більше рани. Поверх тканини накладають щільний валик з бинта, вати або чистого носової хустки. Валик туго прибинтовують і при необхідності продовжують натискати на нього рукою. Якщо це можливо, кінцівку, що кровоточить, слід підняти вище за тіло. При правильному положенні давлячої пов’язки, кровотеча припиняється і пов’язка не промокає.
Зупинка кровотечі з кінцівки згинанням в суглобі.
Для зупинки кровотечі необхідно до межі зігнути кінцівку в суглобі, розташованому вище за рану.

Накладення джгута або закручування.
Некваліфіковано накладений джгут сам по собі представляє серйозну небезпеку. До цієї операції слідує прибігати тільки в крайньому випадку при дуже сильних кровотечах, які не вдається зупинити інакше.
Не втрачайте часу! Важка кровотеча може привести до смерті потерпілого за 3-5 хв.
Якщо джгут не може бути накладений негайно, з метою тимчасової зупинки кровотечі необхідно натиснути пальцями на судину вище за рану.

Тимчасова зупинка кровотечі шляхом передавлення артерій.
Кровотечу зупиняють:
– з нижньої частини лиця – притисканням щелепної артерії до краю нижньої щелепи;
– на скроні і лобі – притисненням скроневої артерії попереду козелка вуха;
– на голові і шиї – притисканням сонної артерії до шийних хребців;
– на пахвовій западині і плечі – притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці;
– на передпліччі – притисненням плечової артерії посередині плеча з внутрішньої сторони;
– на кисті і пальцях рук – притисканням двох артерій (променевий і ліктьовий) до нижньої третини передпліччя у кисті;
– з гомілки – притисненням підколінної артерії;
– на стегні – притисканням стегнової артерії до кісток тазу;
– на стопе- притисненням артерії на тильній частині стопи.
Якщо під рукою немає спеціального гумового джгута, найбільш відповідним матеріалом для його виготовлення служить м’який гумовий шланг. На місце накладення джгута (вище за рану на 5-7 см), щоб не прищипити шкіру, необхідно заздалегідь покласти щільну тканину або обмотати кінцівку декількома шарами бинта. Джгут можна накладати поверх рукава або брюк. Кінцівку обмотують кілька разів заздалегідь розтягнутим джгутом. Витки джгута повинні лягати щільно, без проміжків і нахлестов. Перший виток намотують не занадто туго а кожен наступний – зі збільшенням натяжіння.
Накладення витків продовжують тільки до зупинки кровотечі, після чого зав’язують джгут. Не слід допускати надмірного натягнення джгута, оскільки при цьому можуть постраждати нервові волокна.
Максимальний час, впродовж якого можна не знімати джгут, в теплу пору року складає 1,5-2 ч, в холодний час – 1 ч. Перевищення вказаного часу може привести до омертвляння знекровленої кінцівки.
Після накладення джгута необхідно вжити усі заходи для швидкої доставки потерпілого в найближчу медичну установу. Якщо джгут заподіює сильний біль, допускається на якийсь час зняти його, щоб дати потерпілому відпочити від болі, але перед цим необхідно щільно притиснути пальцями судину, по якій кров йде до рани. Розпускати джгут слідує дуже обережно і повільно.
Замість джгута можна скористатися закручуванням, виготовленим з м’якого нерозтяжного матеріалу, – бинта, рушника, краватки, пояса і т. п. Міцну петлю колом в півтора-два рази тієї, що перевищує коло кінцівки надівають вузлом вгору вище за рану на 5-7 см. Шкіру, так само як і при накладенні джгута, захищають від затискання тканиною. У вузол або під нього протягується коротка паличка або будь-який відповідний предмет, за допомогою якого робиться накручування. Як тільки кровотеча припиниться, закріплюють паличку, щоб вона не могла мимоволі розкрутитися, і закривають рану асептичною пов’язкою.
Під закручування або джгут, необхідно вкласти записку з вказівкою точного часу його накладення.