Батькам
Чи задоволені ви поведінкою своєї дитини?
Практично немає батьків, які були б повністю задоволені поведінкою своєї дитини. Ви часто говорите про те, що ваша дитина через міру тривожна чи агресивна, чи вперта.
Перш за все потрібно знати, що деякі труднощі в поведінці дітей мають віковий характер і пов’язані з кризою розвитку 6-7 років. Вікові кризи (1,3,7,14років…) говорять про те, що в дитини нормальний психічний розвиток і вона переходить на новий віковий етап.
Кожен віковий період супроводжується своїми особливими труднощами в вихованні дітей, так як зміна виховних впливів, які ми застосовуємо до дитини, не встигає за швидкими змінами її особистості.
Але це не значить, що всі діти будуть себе однаково поводити під час кризи.
Всі люди різні і діти також!
Індивідуальні відмінності залежать від спадковості і соціального оточення та виховання (сім’я, близьке оточення).
Кожна дитина для батьків – це індивідуальність, неповторна особистість.
У дитини шкільного віку відбуваються зміни в характері і поведінці, починає вередувати, а головне починає орієнтуватися в своїх почуттях і переживаннях.
Через це в дитини виникає нове ставлення до себе, формується самооцінка.
Батьки не встигають перебудуватися на другу систему відносин з дитиною, не враховують змін в її розвитку, стикаються з серйозними труднощами в її розвитку.
Дуже складним на цьому етапі є визначення відхилення поведінки через кризу чи через патологію розвитку.
Порушення в поведінці дитини обумовлені, як правило, двома факторами:
– неправильним вихованням
–незрілістю нервової системи.
Останній фактор часто недооцінюється батьками, в результаті виховний вплив виявляється безрезультатним, а часто і шкідливим.
Тому дуже важливо розібратися в причинах поганої поведінки дитини і тільки потім її виправляти.
Ще один важливий момент!
Ви, шановні дорослі, самі того не підозрюючи, переносите свої емоційні проблеми на дитину.
Наприклад, дитина може мати високу тривожність внаслідок того, що мама має підвищену тривожність.
Не даремно говорять, що поведінка дитини – це дзеркальне відображення поведінки їх батьків.
Тож перед тим, як робити дитині зауваження, дорогі батьки, подивіться на свою поведінку зі сторони.
Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто боулінг призводить до непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
Частіше за все діти, що цькують інших, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.
Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі фрази, як “хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе”, “дівчинка не повинна сама захищатись” та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ
Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.
Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.
Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.
Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до класного керівника, вихователя, директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.
Можна сміливо звернутись до практичного психолога, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ
Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, вихователя/ психолога, старших товаришів, родичів, батьків тощо.
Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.
У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми однолітків.
Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.
Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.
Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ
Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ
В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”. Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.
Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Яке покарання передбачено за знущання?
- 340–850 грн – моральне чи фізичне насильство, агресія
- 1700–3400 грн – дії з особливою жорстокістю, повторне порушення
- 850–1700 грн або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку – приховування вчителем чи директором факту цькування
Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки
Шановні здобувачі освіти, педагоги, батьки!
У житті кожного іноді виникають проблеми,
вирішити які наодинці може бути важко.
Ви можете розраховувати на підтримку,
компетентну консультацію та практичну допомогу.
Телефон довіри системи освіти
764-22-39 (8.00- 22.00)
«Гаряча лінія»
з питань протидії булінгу
116 000
Батьки та члени родини мають можливість отримати консультації щодо ознак насилля по відношенню до їх дитини і рекомендації, що робити в такій ситуації
Національна дитяча «гаряча лінія»
0-800-500-225
116 111
здійснює консультації для дітей та дорослих, чиї запити стосуються дітей (безкоштовно для абонентів КиївСтар та Лайфселл)
УВАГА! Небезпека в соціальних мережах!
У соціальній мережі «Вконтакті» з неймовірною швидкістю поширюється “гра”, яка доводить підлітків до скоєння самогубства. У Харківській області також є такі випадки. Діти, які не були знайомі і жили в різних районах Харкова і навіть у різних містах Харківської області. Діти зростали в благополучних сім’ях, явних проблем у них не було, тому батьки та вчителі не розуміють, що стало причиною суїциду, також за дітьми не помічалині змін у поведінці, пригніченого настрою. Однак друзі дітей стверджують, що причиною могли бути закриті групи в соціальних мережах, які підштовхують дітей до самогубства.
Дитина здає ЗНО
Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на кшталт, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…» тощо.
Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів до навчання у середній шкільній ланці
Перший рік навчання дитини в школі – найважчий, але і в його рамках можна виділити різні за складністю періоди. Однак початок навчання – це не тільки нові контакти, стосунки, обов’язки, новий статус учня, а й принципово нові умови діяльності, великі фізичні (і перш за все статичні), емоційні і розумові навантаження. І щоб освоїтися в школі по-справжньому, дитині необхідні не тиждень, не дві. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму.
Труднощі адаптації першокласника до школи
Перший рік навчання дитини в школі – найважчий, але і в його рамках можна виділити різні за складністю періоди. Однак початок навчання – це не тільки нові контакти, стосунки, обов’язки, новий статус учня, а й принципово нові умови діяльності, великі фізичні (і перш за все статичні), емоційні і розумові навантаження. І щоб освоїтися в школі по-справжньому, дитині необхідні не тиждень, не дві. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму.
Агресія в дитячому та підлітковому віці
Однією з найпоширеніших соціальних проблем сучасності стало поширення агресії та насильства у суспільстві, особливо серед молоді. Неможливо сьогодні уявити собі ні одну газету, ні одне радіо чи телепрограму новин, де не було б жодного повідомлення про який-небудь акт агресії чи насильства. Коли люди характеризують когось як агресивного, вони можуть сказати, що він звичайно ображає інших, чи що він часто недружелюбний, чи що він, будучи досить сильним, намагається робити все по-своєму, чи може бути, що він твердо відстоює свої переконання, чи можливо без страху кидається у вир нерозв’язних проблем.
Комп’ютерна залежність у підлітків
В наш час в більшості родин є персональні комп’ютери. ПК стають універсальним помічником школяра, допомагаючи йому в навчанні, розвагах та віддаленому спілкуванні з друзями.
Однак дуже часто при використанні комп’ютера підлітки не вміють зберігати баланс між навчанням і розвагами. У таких випадках вони постійно грають в ігри, годинами сидять в Інтернеті або спілкуються з друзями за допомогою меседжів. Дуже часто підлітки проводять весь свій вільний час за комп’ютером, відмовляючись від активного відпочинку. Комп’ютерна залежність формується дуже швидко і іноді набуває тяжких форм. В таких випадках батькам необхідно зробити все, щоб відкоригувати цей стан речей.